Тіньовий флот: Як Росія обходить нафтові санкції Заходу

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, європейські країни швидко розпочали процес відмови від російських енергоресурсів. Проте механізм виявився неефективним і створив додаткові ризики. Чому так сталося - дізнавався УНІАН.

Росія, попри численні санкції Заходу, продовжує знаходити способи обходити обмеження та підтримувати стабільні прибутки від експорту нафти.

Навіть найбільша судноплавна компанія країни "Совкомфлот", яка опублікувала свої фінансові результати за перше півріччя 2024 року, змогла утримати позиції, хоча й зі зниженням показників.

Чистий прибуток компанії зменшився на 34,7%, до $323,8 млн, а EBITDA впала на 32% — до $591 млн. Виручка знизилась на 16,1% до 1,02 млрд. Ці втрати пов'язані з тим, що частина суден компанії (до 20) опинилися під санкціями.

Однак, враховуючи масштаб санкцій, такі показники все ж виглядають доволі високими, що свідчить про дві речі: Перша. здатність Росії адаптуватися до нових умов і знаходити лазівки для обходу санкцій. Друга — занадто "мʼякі" санкції.

Давайте розпочнемо з самого початку.

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, європейські країни швидко розпочали процес відмови від російських енергоресурсів. Західні держави прагнули завдати максимальних збитків російській економіці, обмежуючи її здатність фінансувати військові дії.

Міністерство фінансів США разом з європейськими партнерами запровадили механізм обмеження цін на морські постачання російської нафти та нафтопродуктів, сподіваючись водночас знизити доходи РФ і стабілізувати світові енергетичні ринки.

Цей інструмент мав обмежити ціни на рівні $60 за барель для сирої нафти, $45 для нафтопродуктів і $100 для бензину та дизельного палива. Крім того, було запроваджено так званий "price cap" – обмеження ціни на російську нафту, що експортується до країн, які не підтримують санкції.

Проте цей механізм виявився неефективним і створив додаткові ризики.

"Тіньовий флот РФ"

Наслідком такої санкційної політики стало формування нового світового ринку морських перевезень, у якому значну роль відіграє "тіньовий флот" старих танкерів,  які відключають маячки, щоб піти із системи стеження, що і дозволяє Росії продовжувати експорт нафти в обхід санкцій.

Річ у тім, що Росія встигла підготуватись до санкцій та ще задовго до них почала активно скуповувати танкери, навіть застарілі, які за інших умов відправили б на металобрухт.

Водночас Росія також шукала альтернативні методи страхування та відшкодування збитків.

Для полегшення експорту російської нафти по всьому світу з'являлися нові компанії, особливо в Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) і Гонконгу. Вони допомагали обходити санкції, здійснюючи угоди в дирхамах або китайських юанях, замість доларів США.

Схема перевалки нафти з судна на судно (STS), зокрема в Лаконській затоці Егейського моря, стала популярною, оскільки дозволяла трейдерам змішувати російську нафту з іншими вантажами, приховуючи її походження і уникаючи санкцій.

Цей регіон став ключовим завдяки своїй близькості до російських портів та Суецького каналу, що забезпечує доступ до азійських та африканських ринків.

Також Росія продовжила активний експорт нафти через порти в Балтійському та Чорному морях.

За даними Моніторингової групи санкцій і свободи судноплавства Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, у квітні 2024 року експорт сирої нафти РФ з Балтики склав 11,8 млн тонн, сирої нафти РФ з Чорного моря – 4,1 млн тонн. Експорт нафтопродуктів РФ з портів Балтики склав 3,7 млн тонн, з Чорного моря – 3,6 млн тонн.

За травень 2024 року: сира нафта РФ з Балтики – 11,5 млн тонн, сира нафта РФ з Чорного моря – 3,5 млн тонн. Нафтопродукти з портів Балтики – 2,5 млн тонн, з Чорного моря – 3,6 млн тонн.

Особливо значний експорт здійснюється через Балтійське море, що обумовлено меншим впливом санкцій на цю ділянку.

"Чому така велика різниця – обсяги морського експорту сирої нафти РФ з Балтики майже в 3 рази більші, ніж з Чорного моря? Тому що з Чорного моря йде експорт не тільки російської, а ще й казахської сирої нафти, яка не під санкціями (Каспійський трубопровідний консорціум, через Новоросійськ – ред.) – це в квітні 2024 – 6,9 млн тонн, в травні 2024 – 6,3 млн. тонн. Тобто порти Чорного моря завантажені приблизно так же, як на Балтиці", – пояснив головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко у Facebook.

Однак, за рахунок збільшення експорту через ці порти, Росія продовжує отримувати значні доходи від продажу нафти, що підкреслює недостатню ефективність західних санкцій.

"Обережна реакція Заходу"

У липні Британія запровадила санкції проти 11 танкерів з "тіньового флоту" РФ. За даними агентства Reuters, санкції проти суден, включаючи "Залив Амурський" і СКФ "Печора", пов’язані з перевезенням нафти або нафтопродуктів з Росії до третіх країн.

Зазначається, що судна ходять під прапорами Панами, Габону та Островів Кука. Місяцем раніше Британія запровадила свої перші санкції, спрямовані проти суден "тіньового флоту" Росії. Тоді ж Міністерство фінансів США запропонувало накласти санкції на "тіньовий флот" російських танкерів, але Білий дім висловив побоювання, що ці заходи можуть призвести до підвищення цін на бензин.

Про це повідомила газета The New York Times, посилаючись на джерела серед американських чиновників.

На цей час під санкціями США перебувають 20 танкерів, які є частиною "тіньового флоту", що перевозять російську нафту за цінами, вищими за встановлену межу в $60 за барель. Загалом, таких танкерів у Росії близько 120.

У Мінфіні запропонували поширити санкції на решту флоту, що могло б обмежити їх продаж або навіть змусити вивести ці судна з експлуатації, повідомляє The New York Times.

Однак економічні радники президента у Білому домі занепокоєні, що такі дії можуть спровокувати зростання цін на бензин у США, що, у свою чергу, може негативно вплинути на передвиборчу кампанію Камали Гарріс.

Аналітики пропонують поступово запроваджувати штрафні заходи щодо танкерів, щоб мінімізувати вплив на ринок і запобігти різким стрибкам цін.

Однак ця стратегія поки не отримала підтримки в адміністрації Байдена.

Запропоновані санкції проти російського "тіньового флоту", як зазначає The New York Times, залишаються на стадії розгляду.

Україна пасе задніх

У липні, коли ключові світові граці почали піднімати це питання, радник керівника Офісу Президента Владислав Власюк в етері телемарафону заявив, що "російський тіньовий танкерний флот, що складається з близько 400 суден, можна скоротити шляхом посилення екологічних вимог".

За його словами, введення додаткових заходів, таких як посилення природоохоронних вимог до танкерів, може зменшити кількість суден, що перевозять російську нафту. Близько 50 суден вже перебувають під санкціями, але цього недостатньо, оскільки Росія швидко знаходить заміну.

Власюк зазначив, що запровадження нових обмежень може зменшити російський дохід від експорту нафти, яка коштує понад 60 доларів за барель.

"На експорті сирої нафти Росія заробляє від 15 до 20 млрд доларів на місяць. Якщо вдасться запровадити ті заходи, які ми обговорюємо з партнерами, то це буде, гадаю, мінус 5 мільярдів легенько", - пояснив Власюк.

Він також акцентував, що мета української команди - знизити ціну на російську нафту до 60 доларів за барель і продовжувати знижувати межу.

Існуючий механізм санкцій, визначений у Законі України "Про санкції", може застосовуватися Україною по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

16 серпня Владислав Власюк був призначений уповноваженим президента України з питань санкційної політики. З квітня 2022 року він обіймав посаду секретаря Міжнародної робочої групи з питань санкцій проти росії (так звана санкційна група Єрмака-Макфола), яку очолюють керівник Офісу президента України Андрій Єрмак та ексрадник президента США Майкл Макфол. Власюк брав участь у ряді зустрічей керівництва ОП з іноземними делегаціями.

Незважаючи на те, що Україна наразі має бути найбільше зацікавленою у блокуванні торгівлі російською нафтою, у нас ще не вводились санкції проти конкретних суден. При цьому Україна неодноразово отримувала закиди з боку західних партнерів щодо того, що ми, вимагаючи від інших країн посилення санкцій, самі їх не вводимо.

Тетяна Стежар

УНІАН в Google News