Державний секретар США Марко Рубіо на початку неформального засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Туреччині зазначив, що президент США Дональд Трамп відкритий практично до будь-якого механізму, який приведе до справедливого, стійкого, тривалого і міцного миру в російсько-українській війні. Та насправді механізми примусу Росії до припинення вогню зараз досить обмежені.
Найперше, про що зараз часто говорять: європейські партнери України та американці дійсно налаштовані на посилення механізму санкцій. Як версія - можливість запровадження санкцій щодо "тіньового флоту" РФ, який перевозить нафту.
Втім, варто розуміти, що механізм санкцій ще жодну війну не зупинив. Це - відома аксіома. Тож не викликає здивування факт, що антиросійські санкції залишаються достатньо "дірявими". Вони – такий собі умовно ефективний механізм.
Приміром, коли ми говоримо про обмеження постачання комплектуючих, електроніки, Росія все одно знаходить обхідні варіанти для закупівлі складових через інші країни, або у варіанті цивільного призначення, який не регламентується експортним контролем. Економічні ж санкції проти окремих підприємств призвели до того, що Росія разом з Іраном, Китаєм, Північною Кореєю створила схему, таку собі альтернативну економічну реальність, яка дозволяє росіянам уникати тиску.
Чи міг би Китай якось вплинути на Росію і змусити її до припинення вогню? Важко сказати. КНР зараз важливо мати РФ і ослабленою, і щоб вона ослабла не надто сильно.
Адже для Китаю Росія важлива як один з керованих союзників у ймовірному конфлікті зі США. Тож Пекін не дає Москві можливості сильно піднятися, обмежуючи зі свого боку якісь великі військові постачання. Але надаючи РФ деяке устаткування, деталі, він зацікавлений, щоб Росія залишалась більш-менш потужним союзником. Таким чином, на поточному етапі тиснути на РФ для закінчення російсько-української війни – не зовсім в інтересах Китаю.
Крім того, якщо війна показує неефективність американської політики, неспроможність США бути лідером в світі, якщо війна впливає на розрив контактів між європейцями і американцями за рахунок політики Дональда Трампа, - все це в інтересах Китаю. В цьому сенсі продовження російсько-української війни дійсно його влаштовує.
Що стосується Росії, то вона не налаштована на припинення вогню. І навіть якби це відбулося, це був би тимчасовий захід, який фактично не розв’язує системного протиріччя. Адже не секрет, що РФ налаштована на повне знищення України. Ми ж, своєю чергою, налаштовані відстоювати свою незалежність і суверенітет, щоб зберегти себе як державу. Тобто, ставки у цій війні дуже високі. І вони не можуть бути врегульовані лише припиненням вогню.
Ще один момент - Росія "розігріла" свою економіку саме на військовій складовій. І зараз це як "мілітарний велосипед", який або впаде, або має їхати вперед. Тому у росіян немає передумов для того, аби припиняти сталу тактику ведення бойових дій, сталий механізм їх забезпечення. Ба більше, вони вважають, що виснаження Європи та України станеться раніше, ніж виснаження РФ. І на цій концепції росіяни, власне, продовжують тиснути - і дипломатично, і у військовому сенсі.
Зруйнувати цей механізм можна лише шляхом завдавання великих втрат противнику. Саме це і роблять наші Сили оборони - на полі бою. І, якщо брати до уваги військові заходи як механізм примусу росіян до припинення вогню, то, передусім, нам потрібно забезпечити стабільну підтримку постачання зброї. Останнім часом поставки стали менш ритмічними, ніж було раніше. І це, звичайно, створює певні ризики. Але це саме те, що може якимось чином вплинути на баланс сил.
Сергій Згурець, воєнний експерт
