Китай, вустами міністра закордонних справ Ван І, заявив главі дипломатії Європейського Союзу Каї Каллас, що Пекін не може дозволити собі поразки Росії в Україні. І поки деякі чиновники ЄС здивовані відвертістю таких висловлювань, дивуватися немає чому. По-перше, в цій заяві немає чіткості, що Пекін не може дозволити собі поразку РФ. В ній йдеться про те, що має бути баланс інтересів, що силою не можна розв’язувати конфлікти. І, звісно, Китай, наполягаючи на тому, що не є стороною російсько-української війни, зацікавлений саме в такому балансі.
По-друге, сама по собі інформація про "непоразку Росії" - і так очевидна.
Китай не зацікавлений в тому, щоб Російська Федерація програла на катастрофічному рівні, адже Пекіну важливо, щоб перемога над Росією не була зарахована Заходу.
Навпаки, КНР потрібно, щоб російсько-українська війна продовжувалась. Це – послаблює Російську Федерацію, змушує її посилювати співпрацю з Китаєм, стаючи безпосереднім "клієнтом" Пекіну. Ба більше, Китай фактично вбиває деякі сектори російської економіки, аби прибрати своїх конкурентів на ринку РФ. Фактично, він змушує росіян банкротити власні виробництва. Глобально, Росія стає залежною від Китаю, не лише в економічному плані, а й у геополітичному.
Тому, з одного боку, є послаблення Заходу, який стає більш договороздатним з Китаєм. А з іншого боку, є послаблення Росії, яка знекровлюється, втрачає свою міць. Таким чином Китай, нічого не роблячи, просто торгуючи з Росією, одночасно зберігає й свою присутність на європейських ринках, посилює свою позицію там. Тобто, Пекін виграє на всіх напрямках і залишається сильним.
Водночас, говорячи про КНР і його бачення російсько-української війни, не можна не згадати інший "полюс" - позицію США.
На тлі згаданого вище, може бути зрозумілим "бажання" президента Сполучених Штатів Дональда Трампа якнайшвидше закінчити війну в Україні. Але не забуваймо, що це бажаня також не є щирим.
Трамп, як і Сі Цзіньпінь, хоче слабку Європу, яка б виконувала всі його забаганки. І зараз він це отримав: останній саміт НАТО фактично був приурочений підлабузництву одній людині – президенту США. Більш вихваленого саміту не було з часів заснування Альянсу. Тож Трамп від принижень країн-членів НАТО отримує максимальну сатисфацію - робить Європу залежною від США. І з цієї точки зору швидке закінчення російсько-української війни йому насправді не вигідне. Натомість заморозка, відкладення у часі без розширення конфлікту – це цілком в його інтересах.
Таким чином, ми бачимо, що є Китай, зацікавлений у продовженні війни, аби виснажувати Росію, але щоб це не призвело до катастрофи.
І іншого боку є США, які не зовсім щирі в намаганні цю війну завершити, адже, якби це було щиро, Україна вже б отримала максимальну підтримку з військової точки зору. Ба більше, тут вже грає і фактор слабкої Європи, адже США могли б показати серйозність своїх намірів, розмістивши додаткові сили в ЄС, могли пообіцяти використати їх для захисту європейських країн-членів НАТО, застосувати 5 статтю Північноатлантичного договору у разі, якщо Росія наважиться напасти… Але… Зараз ми бачимо лише декларації. І не факт, що вони будуть реалізовані, навіть якщо РФ вторгнеться в умовну Естонію.
Віталій Кулик, керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
